День із Музеєм Майдану

21 листопада 2013 року в центрі Києва розпочалася одна з найбільш значимих у новітній історії України подій — Революція Гідності. Майдан тривав 94 дні — протестувальники відстоювали європейське майбутнє країни. Сьогодні історію про ті події та боротьбу українців за свободу зберігає Національний музей Революції Гідності, або як його скорочено називають — Музей Майдану. СторіЯ запрошує пройтися важливими місцями разом із Музеєм.

Друзі! Щоб отримати повний доступ до матеріалів сайту, або . Це швидко та безкоштовно. Матеріали з розділу «Спецпроєкти» доступні без реєстрації.

Національний музей Революції Гідності — один із найновіших музеїв Києва, який офіційно розпочав роботу в 2016 році. Однак ідея його створення зародилася під час самої Революції Гідності. У січні 2014 року, розуміючи історичний масштаб і суспільне значення подій, однодумці з ініціативи “Музей Майдану” почали зберігати унікальні свідчення та збирати речі, які в майбутньому стали музейними експонатами.

У столиці діє кілька локацій Музею — Інформаційно-виставковий центр, Галерея протестного мистецтва Музею Майдану та Бібліотека Музею Майдану, а також проєкт доповненої реальності “Територія Гідності AR: музеєфікація пам’яток Майдану”.

Щотижня в середмісті відбуваються екскурсії “Місцями Революції Гідності”.

Усі охочі можуть доєднатися, обравши один із маршрутів — “Хроніка подій” чи “Ініціативи Майдану”. Разом із гідом ви пройдете вулицями, де зводилися барикади й вирувало життя наметового містечка, яке називали “Територією Гідності”.

Якою була ця територія можна побачити на карті Дмитра Вортмана в Інформаційно-виставковому центрі. Картограф зафіксував ледь не кожен день тих подій: співвідношення сил, розташування барикад, силовиків. Тут можна переглянути архівні відео та світлини протесту й залишити напис на імітації майданівської стіни. Під час революції на дерев’яних брусках протестувальники писали назви своїх міст. Згодом стіна стала одним із символів Майдану, а декілька брусочків, які дивом вціліли в пожежі під час штурму в лютому 2014 року, зберігаються в колекції Музею.

Написи, залишені гостями, Музей оцифровує та зберігає.

Відчути атмосферу тих подій допоможе виставка “Назустріч свободі”. Ви можете більше дізнатися про Героїв Небесної Сотні та побачити оригінальні речі майданівців: щити, “коктейлі Молотова”, майданівську каску Романа Ратушного, прапор із барикад, а також унікальну дерев’яну скульптуру Тараса Шевченка.

Дерев’яна скульптура Тараса Шевченка з’явилася на Майдані в березні 2014 року, коли відзначали 200-річчя поета. Її створив вінничанин Володимир Заєць разом з учасниками Революції Гідності. Митець зробив верхню частину, а основу доповнювали всі охочі. Загалом до процесу творення долучилося близько 2 тисяч людей із різних регіонів України та понад 60 країн світу. Скульптуру внесли до Книги рекордів України.

Пам’ять про ті події зберігає й Будинок профспілок, де діяв Штаб національного спротиву, базувалися Медслужба Майдану, кухня, координаційний та інформаційний центри. 18 лютого 2014 року, коли силовики намагалися “зачистити” Майдан та штурмували будівлю, там сталася пожежа. У 2018 році її повністю відновили. Однак сліди того запеклого протистояння зберігають київські вулиці. І на розі Будинку профспілок на бруківці досі видніються чорні плями: саме тут палала барикада під час того лютневого штурму.

У приміщенні Інфоцентру зумисне залишено частини бетонних плит та дерев’яну балку, яка горіла під час пожежі. Ці елементи вже у відновленій будівлі є свідченнями історії Будинку профспілок та подій, які відбувалися тут під час Майдану.

Завдяки проєкту Terra Dignitas AR через QR-коди, розміщені на стендах на Хрещатику, у доповненій реальності можна “оживити” київський Майдан 2013–2014 років та відтворити образ і дух історичних подій. Ви побачите барикади, Мистецький Барбакан та “йолку”.

“Йолкою” назвали українці конструкцію новорічної ялинки, пам’ятаючи, як під час виступу на телебаченні у 2010 році президент-утікач Віктор Янукович не зміг пригадати українського слова "ялинка" й ужив російське. Установлення новорічної конструкції стало формальною причиною розгону мітингарів у ніч проти 30 листопада 2013 року. Жорстокість, яка мала б налякати, насправді збурила суспільство. Уже через день, 1 грудня 2013 року, українці вийшли на наймасовіший в історії країни протест. Конструкцію прикрасили прапорами та плакатами. Нині вони — частина колекції Музею Майдану.

Наприкінці знайомства з історією Майдану ви зможете піднятися алеєю Героїв Небесної Сотні до тимчасового меморіалу Героям Небесної Сотні та Дзвону Гідності, щоб ушанувати пам’ять полеглих майданівців.

Раніше ця частина вулиці називалася Інститутською, а восени 2014 року її перейменували на алею Героїв Небесної Сотні в пам’ять про загиблих майданівців. В один із найтрагічніших днів Революції Гідності, 20 лютого 2014 року, цією дорогою піднімалися протестувальники, щоби відновити позиції, які захопили силовики при спробі зачистки Майдану. Однак спецпризначенці застосували вогнепальну зброю проти беззбройних протестувальників. Офіційно маємо 107 Героїв Небесної Сотні, людей, загибель яких пов’язана із участю в Євромайдані. 107 Героїв України посмертно, завдяки жертовності яких Революція Гідності перемогла.

Назва «Небесна Сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану — сотнями. Уперше ця назва пролунала зі сцени Майдану під час прощання із загиблими 21-22 лютого 2014 року.

Значення Революції Гідності

Події зими 2013-2014 року спричинили кінець режиму Януковича та поклали початок змін у системі державної влади.
Відбулося відродження демократичних свобод, прощання з радянським минулим, зростання національної свідомості та зміцнення громадянського суспільства.
Самоорганізація громадян під час подій сприяла розвиткові волонтерського руху в постмайданний період.
Революція Гідності відстояла та утвердила європейський вектор розвитку країни, завдяки чому стало можливим підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і запровадження безвізу.
Революція Гідності дала поштовх низці державних реформ. Після анексії Криму та початку росією війни на сході України розпочато реформування Збройних Сил для захисту країни.

Усі світлини з архіву Музею Майдану

Долучитися до творення та збереження історії можете й ви. Музей Майдану продовжує збирати експонати та розповіді борців за свободу. Якщо ви хочете поділитися спогадами про російсько-українську війну, Революцію Гідності, Помаранчеву революцію або передати експонати до Музею, напишіть на пошту Музею: maidanmuseum@gmail.com

Корисні матеріали про історію Майдану:

Інформаційно-методичні матеріали
Відео “Люди творять історію”
Серія відео про Героїв Небесної Сотні “Характери Гідності”

Запрошуємо до Національного музею Революції Гідності

Простори Музею:

Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану
Адреса: Київ, Майдан Незалежності, 18/2
Вівторок - субота, 11:00-18:00

Галерея протестного мистецтва Музею Майдану
Адреса: Київ, вулиця Липська, 16
Вівторок - неділя, 11:00-18:00

Бібліотека Музею Майдану
Адреса: Київ, вулиця Липська, 16
Понеділок, середа, 11:00-16:00 (за попереднім записом)

Екскурсії “Місцями Революції Гідності”
Запис за телефоном: +38 096 2842 807

Сайт Музею
Instagram
Facebook
YouTube

Зберігаймо історію разом!